Перейти до вмісту

COL3A1

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
COL3A1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи COL3A1, EDS4A, collagen type III alpha 1, collagen type III alpha 1 chain, EDSVASC, PMGEDSV
Зовнішні ІД OMIM: 120180 MGI: 88453 HomoloGene: 55433 GeneCards: COL3A1
Пов'язані генетичні захворювання
autosomal dominant type IV Ehlers-Danlos syndrome, Ehlers-Danlos syndrome, vascular-like type, Bilateral frontoparietal polymicrogyria, хвороба Пейроні[1]
Реагує на сполуку
ocriplasmin[2]
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000090
NM_001376916
NM_009930
RefSeq (білок)
NP_000081
NP_034060
Локус (UCSC) Хр. 2: 188.97 – 189.01 Mb Хр. 1: 45.35 – 45.39 Mb
PubMed search [3] [4]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

COL3A1 (англ. Collagen type III alpha 1 chain), колаген типу III – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 2-ї хромосоми. [5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 1 466 амінокислот, а молекулярна маса — 138 564[6].

Послідовність амінокислот
10 20 30 40 50
MMSFVQKGSW LLLALLHPTI ILAQQEAVEG GCSHLGQSYA DRDVWKPEPC
QICVCDSGSV LCDDIICDDQ ELDCPNPEIP FGECCAVCPQ PPTAPTRPPN
GQGPQGPKGD PGPPGIPGRN GDPGIPGQPG SPGSPGPPGI CESCPTGPQN
YSPQYDSYDV KSGVAVGGLA GYPGPAGPPG PPGPPGTSGH PGSPGSPGYQ
GPPGEPGQAG PSGPPGPPGA IGPSGPAGKD GESGRPGRPG ERGLPGPPGI
KGPAGIPGFP GMKGHRGFDG RNGEKGETGA PGLKGENGLP GENGAPGPMG
PRGAPGERGR PGLPGAAGAR GNDGARGSDG QPGPPGPPGT AGFPGSPGAK
GEVGPAGSPG SNGAPGQRGE PGPQGHAGAQ GPPGPPGING SPGGKGEMGP
AGIPGAPGLM GARGPPGPAG ANGAPGLRGG AGEPGKNGAK GEPGPRGERG
EAGIPGVPGA KGEDGKDGSP GEPGANGLPG AAGERGAPGF RGPAGPNGIP
GEKGPAGERG APGPAGPRGA AGEPGRDGVP GGPGMRGMPG SPGGPGSDGK
PGPPGSQGES GRPGPPGPSG PRGQPGVMGF PGPKGNDGAP GKNGERGGPG
GPGPQGPPGK NGETGPQGPP GPTGPGGDKG DTGPPGPQGL QGLPGTGGPP
GENGKPGEPG PKGDAGAPGA PGGKGDAGAP GERGPPGLAG APGLRGGAGP
PGPEGGKGAA GPPGPPGAAG TPGLQGMPGE RGGLGSPGPK GDKGEPGGPG
ADGVPGKDGP RGPTGPIGPP GPAGQPGDKG EGGAPGLPGI AGPRGSPGER
GETGPPGPAG FPGAPGQNGE PGGKGERGAP GEKGEGGPPG VAGPPGGSGP
AGPPGPQGVK GERGSPGGPG AAGFPGARGL PGPPGSNGNP GPPGPSGSPG
KDGPPGPAGN TGAPGSPGVS GPKGDAGQPG EKGSPGAQGP PGAPGPLGIA
GITGARGLAG PPGMPGPRGS PGPQGVKGES GKPGANGLSG ERGPPGPQGL
PGLAGTAGEP GRDGNPGSDG LPGRDGSPGG KGDRGENGSP GAPGAPGHPG
PPGPVGPAGK SGDRGESGPA GPAGAPGPAG SRGAPGPQGP RGDKGETGER
GAAGIKGHRG FPGNPGAPGS PGPAGQQGAI GSPGPAGPRG PVGPSGPPGK
DGTSGHPGPI GPPGPRGNRG ERGSEGSPGH PGQPGPPGPP GAPGPCCGGV
GAAAIAGIGG EKAGGFAPYY GDEPMDFKIN TDEIMTSLKS VNGQIESLIS
PDGSRKNPAR NCRDLKFCHP ELKSGEYWVD PNQGCKLDAI KVFCNMETGE
TCISANPLNV PRKHWWTDSS AEKKHVWFGE SMDGGFQFSY GNPELPEDVL
DVHLAFLRLL SSRASQNITY HCKNSIAYMD QASGNVKKAL KLMGSNEGEF
KAEGNSKFTY TVLEDGCTKH TGEWSKTVFE YRTRKAVRLP IVDIAPYDIG
GPDQEFGVDV GPVCFL

Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном кальцію. Локалізований у позаклітинному матриксі. Також секретований назовні.

Розповсюдженість

[ред. | ред. код]

Колаген типу III є одним з основних структурних компонентів порожнистих органів, таких як великі кровоносні судини, матка та кишечник. Він також зустрічається в багатьох інших тканинах разом із колагеном типу I.

Структура

[ред. | ред. код]

Колаген типу III синтезується фібробластами як пре-проколаген.

Сигнальний пептид відщеплюється, утворюючи молекулу проколагену. Три ідентичні ланцюги проколагену типу III з'єднуються на карбоксильних кінцях, а структура стабілізується утворенням дисульфідних зв'язків. Кожен окремий ланцюг згортається у ліву спіраль, а три ланцюги потім скручуються разом у праву суперспіраль — потрійну спіраль. До того як збиратися у суперспіраль, кожен мономер зазнає низки посттрансляційних модифікацій, які відбуваються під час трансляції мономера.

По-перше, приблизно 145 пролільних залишків із 239 у потрійно-спіральному домені гідроксилюються до 4-гідроксипроліну під дією проліл-4-гідроксилази. По-друге, деякі залишки лізину гідроксилюються або глікозилюються, а деякі залишки лізину, а також гідроксилізину, зазнають окисного дезамінування, каталізованого лізилоксидазою. Інші посттрансляційні модифікації відбуваються після формування потрійної спіралі. Великі глобулярні домени з обох кінців молекули видаляються С- та амінопротеїназами, утворюючи потрійно-спіральні мономери колагену типу III, які називаються тропоколагеном. Крім того, формуються поперечні зв'язки між певними залишками лізину та гідроксилізину.

У позаклітинному просторі тканин мономери колагену типу III збираються у макромолекулярні фібрили, які агрегують у волокна, забезпечуючи міцну підтримувальну структуру для тканин, що потребують міцності на розтяг.

Потрійно-спіральна конформація, характерна риса всіх фібрилярних колагенів, можлива завдяки присутності гліцину як кожної третьої амінокислоти в послідовності з приблизно 1000 амінокислот. Коли формується права суперспіраль, залишки гліцину кожного з мономерів розташовуються в центрі суперспіралі (там, де три мономери «стикаються»). Кожна ліва спіраль характеризується повним обертом приблизно на 3,3 амінокислоти. Періодичність, спричинена гліцинами з нецілочисельною відстанню, призводить до суперспіралі, яка завершує один оберт приблизно на 20 амінокислот. Ця послідовність (Gly-X-Y)n повторюється 343 рази в молекулі колагену типу III. Пролін або гідроксипролін часто знаходяться в положеннях X та Y, надаючи потрійній спіралі стабільність.

Функція

[ред. | ред. код]

Колаген типу III, окрім того, що є невід'ємним структурним компонентом багатьох органів, також є важливим регулятором діаметра фібрил колагену типів I та II. Крім того, відомо, що він полегшує агрегацію тромбоцитів завдяки зв’язуванню з ними і, таким чином, відіграє важливу роль у процесі згортання крові.

Клінічне значення

[ред. | ред. код]

Мутації в гені COL3A1 зумовлюють синдром Елерса — Данлоса (EDS) судинного типу (vEDS; також відомий як EDS типу IV). Це найтяжча форма EDS, оскільки пацієнти часто гинуть раптово внаслідок розриву великих артерій або інших порожнистих органів.

У поодиноких пацієнтів з артеріальними аневризмами без виразних ознак EDS також виявляли мутації COL3A1.

Останніми роками мутації COL3A1 були ідентифіковані й у пацієнтів із тяжкими аномаліями головного мозку, що свідчить про важливу роль колагену типу III у нормальному розвитку мозку під час ембріогенезу. Це захворювання подібне до того, яке спричинюють мутації в гені GRP56. Колаген типу III є відомим лігандом рецептора GRP56.

Перша точкова мутація в гені COL3A1 була описана у 1989 році в пацієнта з vEDS і призводила до заміни амінокислоти гліцину на серин. Відтоді в гені COL3A1 охарактеризовано понад 600 різних мутацій. Близько двох третин із них замінюють гліцин на іншу амінокислоту в потрійно-спіральній ділянці поліпептидного ланцюга. Також описано велику кількість мутацій сплайсингу РНК. Цікаво, що більшість із них спричиняють пропуск екзона (exon skipping) і формування вкороченого поліпептиду, в якому триплети Gly–Xaa–Yaa залишаються в рамці зчитування і не виникає передчасних стоп-кодонів.

Функціональні наслідки мутацій COL3A1 можна вивчати в культурі клітин. Невеликий біоптат шкіри беруть у пацієнта й використовують для отримання культури фібробластів шкіри, які експресують колаген типу III. Синтезований цими клітинами колаген III типу можна досліджувати на термостабільність. Інакше кажучи, колаген піддають короткочасному перетравленню протеїназами (трипсином і хімотрипсином) при зростаючих температурах. Інтактні молекули колагену III типу, що утворили стабільну потрійну спіраль, витримують таку обробку до приблизно 41 °C, тоді як молекули з мутаціями, що призводять до заміни гліцину, руйнуються за значно нижчої температури.

Тяжкість клінічних проявів важко передбачити лише за типом і локалізацією мутації COL3A1. Ще один важливий клінічний аспект полягає в тому, що в низці робіт описано мозаїцизм. Йдеться про ситуацію, коли один із батьків має мутацію лише в частині своїх клітин і фенотипово виглядає здоровим, але має більш ніж одну хвору дитину. У такому випадку ризик народження ще однієї ураженої дитини вищий, ніж у генотипово здорового з батьків.

Колаген типу III, ймовірно, відіграє роль і в інших захворюваннях людини. Підвищена кількість колагену III типу виявляється при багатьох фібротичних станах, зокрема при фіброзі печінки та нирок, а також при системному склерозі. Це стимулювало пошук сироваткових біомаркерів, які дозволили б діагностувати такі стани без необхідності виконання біопсії тканини. Найширше застосовуваним біомаркером є N‑кінцевий пропептид проколагену типу III, який відщеплюється під час біосинтезу колагену III типу.

Тваринні моделі

[ред. | ред. код]

Описано чотири різні мишачі моделі з дефектами COL3A1. Інактивація гена COL3A1 у мишей за допомогою методики гомологічної рекомбінації призводила до скорочення тривалості життя у гомозиготних мутантних тварин. Миші передчасно гинули внаслідок розриву великих артерій, що імітує фенотип судинного типу синдрому Елерса — Данлоса (vEDS) у людини. У цих тварин також відзначали виражені вади розвитку головного мозку. В іншому дослідженні виявили мишей із природною великою делецією гена COL3A1; ці миші раптово гинули через розшарування грудної аорти. Третій тип мутантних мишей — трансгенні миші з мутацією Gly182Ser. У них розвивалися тяжкі ураження шкіри, спостерігали судинну крихкість у вигляді зниження міцності на розтяг і передчасну загибель у віці 13–14 тижнів. Четверта модель мишей із дефектом COL3A1 — це так звана «tight skin» миша (Tsk2/+), фенотип якої нагадує системний склероз у людини.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ala-Kokko L., Kontusaari S., Baldwin C.T., Kuivaniemi H., Prockop D.J. (1989). Structure of cDNA clones coding for the entire prepro alpha 1 (III) chain of human type III procollagen. Differences in protein structure from type I procollagen and conservation of codon preferences. Biochem. J. 260: 509—516. PMID 2764886 doi:10.1042/bj2600509
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
  • Benson-Chanda V., Su M.W., Weil D., Chu M.-L., Ramirez F. (1989). Cloning and analysis of the 5' portion of the human type-III procollagen gene (COL3A1). Gene. 78: 255—265. PMID 2777083 doi:10.1016/0378-1119(89)90228-X
  • Toman D., Ricca G., de Crombrugghe B. (1988). Nucleotide sequence of a cDNA coding for the amino-terminal region of human prepro alpha 1(III) collagen. Nucleic Acids Res. 16: 7201—7201. PMID 3405773 doi:10.1093/nar/16.14.7201
  • Janeczko R.A., Ramirez F. (1989). Nucleotide and amino acid sequences of the entire human alpha 1 (III) collagen. Nucleic Acids Res. 17: 6742—6742. PMID 2780304 doi:10.1093/nar/17.16.6742
  • Seyer J.M., Kang A.H. (1977). Covalent structure of collagen: amino acid sequence of cyanogen bromide peptides from the amino-terminal segment of type III collagen of human liver. Biochemistry. 16: 1158—1164. PMID 557335 doi:10.1021/bi00625a020

Примітки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
COL3A1
Morty Proxy This is a proxified and sanitized view of the page, visit original site.