TAS2R5

TAS2R5
Ідентифікатори
Символи	TAS2R5, T2R5, taste 2 receptor member 5
Зовнішні ІД	OMIM: 605062 HomoloGene: 49580 GeneCards: TAS2R5
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • інтегральний компонент мембрани;
Біологічний процес	• chemosensory behavior; • detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • sensory perception of taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	54429
	н/д
	ENSG00000127366
	н/д
	Q9NYW4
	н/д
	NM_018980
	н/д
	NP_061853
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

TAS2R5 (англ. Taste 2 receptor member 5) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 299 амінокислот, а молекулярна маса — 34 505^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MLSAGLGLLM	LVAVVEFLIG	LIGNGSLVVW	SFREWIRKFN	WSSYNLIILG
LAGCRFLLQW	LIILDLSLFP	LFQSSRWLRY	LSIFWVLVSQ	ASLWFATFLS
VFYCKKITTF	DRPAYLWLKQ	RAYNLSLWCL	LGYFIINLLL	TVQIGLTFYH
PPQGNSSIRY	PFESWQYLYA	FQLNSGSYLP	LVVFLVSSGM	LIVSLYTHHK
KMKVHSAGRR	DVRAKAHITA	LKSLGCFLLL	HLVYIMASPF	SITSKTYPPD
LTSVFIWETL	MAAYPSLHSL	ILIMGIPRVK	QTCQKILWKT	VCARRCWGP

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 doi:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 doi:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 doi:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14912 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYW4 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 7

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14912 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-3] UniProt, Q9NYW4 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]